Вагінізм – це мимовільне скорочення м’язів тазового дна та піхви, яке виникає при спробі статевого акту або введення будь-яких предметів у піхву, включаючи тампони або інструменти для гінекологічного огляду.
Це психофізіологічний розлад, який суттєво впливає на сексуальне життя жінки та її партнера. За статистикою, вагінізм зустрічається у близько 1% жінок репродуктивного віку, але ця цифра може бути заниженою через те, що багато жінок соромляться звертатися за допомогою. Вагінізм може бути первинним (з початку статевого життя) або вторинним (що виник після певного періоду нормального статевого життя).
Симптоми та ознаки
- Неможливість здійснити статевий акт через мимовільне скорочення м’язів піхви
- Біль або страх болю при спробі статевого акту
- Труднощі при гінекологічних оглядах
- Неможливість використання тампонів
- Психологічний дистрес, тривожність перед інтимною близькістю
Причини та фактори ризику
- Психологічні травми, зокрема пов’язані з сексуальним насильством
- Негативний перший сексуальний досвід
- Строге релігійне виховання з табу на сексуальність
- Страх вагітності або інфекцій, що передаються статевим шляхом
- Ендометріоз, вульводинія та інші захворювання, що викликають біль при статевому акті
Методи діагностики
- Детальний збір анамнезу
- Гінекологічний огляд (якщо можливо)
- Психологічна діагностика
- Виключення фізіологічних причин болю при статевому акті
Лікування та профілактика
- Психотерапія (когнітивно-поведінкова терапія)
- Сексуальна терапія
- Фізіотерапія тазового дна
- Поступова десенсибілізація з використанням вагінальних дилататорів
- Медикаментозна терапія (анксіолітики, антидепресанти) за призначенням лікаря
Прогноз при вагінізмі зазвичай сприятливий при комплексному підході до лікування. Важливо розуміння і підтримка партнера та своєчасне звернення за професійною допомогою.
