Фіброма яєчника – це доброякісне пухлинне утворення, яке розвивається з сполучної тканини яєчника. Ця пухлина належить до групи солідних утворень та зазвичай має повільний ріст. Фіброма яєчника становить приблизно 1-4% усіх пухлин яєчників та найчастіше діагностується у жінок віком 40-60 років, хоча може виникати у будь-якому віці. На відміну від кістозних утворень, фіброма має щільну консистенцію і зазвичай не супроводжується гормональними порушеннями, оскільки не продукує гормони.
Симптоми та ознаки:
- Біль або дискомфорт в нижній частині живота
- Відчуття тяжкості в тазу
- Збільшення об’єму живота при великих розмірах пухлини
- Порушення менструального циклу (рідко)
- Здуття живота, метеоризм
- Часте сечовипускання при великих розмірах утворення
Клінічна картина фіброми яєчника часто залежить від розміру пухлини. Малі утворення (до 5 см) зазвичай протікають безсимптомно і виявляються випадково під час планових оглядів. Великі фіброми можуть проявлятися синдромом Мейгса – рідкісним станом, що характеризується асцитом та гідротораксом.
Причини та фактори ризику:
- Генетична схильність
- Гормональні порушення
- Хронічні запальні процеси в органах малого тазу
- Вік (найчастіше після 40 років)
- Стресові фактори
- Порушення імунітету
Точна етіологія фіброми яєчника досі не з’ясована, проте вважається, що розвиток пухлини пов’язаний з комбінацією генетичних та гормональних факторів. Статистично, фіброма яєчника частіше виникає у жінок в період перименопаузи, коли відбуваються значні гормональні зміни.
Методи діагностики:
- Гінекологічний огляд
- Трансвагінальне УЗД
- КТ або МРТ органів малого тазу
- Визначення рівня онкомаркерів (CA-125)
- Допплерографія судин пухлини
- Гістологічне дослідження (після видалення)
Диференційна діагностика фіброми яєчника проводиться з іншими пухлинами яєчників, включаючи кісти, теком, фіброматоз. Важливо виключити злоякісний процес, особливо у жінок старшого віку. Ультразвукове дослідження є основним методом первинної діагностики, що дозволяє визначити структуру, розміри та локалізацію утворення.
Лікування та профілактика:
- Хірургічне видалення (енуклеація, оваріектомія)
- Лапароскопічні операції (при невеликих розмірах)
- Консервативне спостереження при малих безсимптомних утвореннях
- Регулярні профілактичні огляди
- Здоровий спосіб життя
- Контроль гормонального фону
Тактика лікування фіброми яєчника залежить від розміру пухлини, віку пацієнтки та репродуктивних планів. При утвореннях менше 3 см у жінок репродуктивного віку можливе динамічне спостереження. Хірургічне лікування показане при швидкому рості пухлини, розмірах більше 5 см, появі симптомів здавлення або підозрі на злоякісність.
Прогноз при фібромі яєчника сприятливий. Після хірургічного видалення рецидиви спостерігаються рідко (менше 5% випадків). Малігнізація фіброми яєчника є вкрай рідкісною. Репродуктивна функція зазвичай не страждає, особливо при органозберігаючих операціях.
Рекомендації пацієнтам: регулярні огляди у гінеколога, УЗД-контроль при консервативному лікуванні, дотримання здорового способу життя, своєчасне звернення при появі симптомів.
