Необхідна інформація від онкологів про рак печінки

Зміст

*Партнерський матеріал

Рак печінки – захворювання, яке можуть діагностувати абсолютно несподівано: після обстеження, на якому виявили зміни в печінці. У такій ситуації важливо розуміти не лише сам термін «рак», а й те, які пухлини можуть виникати в печінці, як їх діагностують і від чого залежить вибір лікування. Фахівці Лікарні ізраїльської онкології LISOD пояснюють, як розпізнати захворювання, які обстеження потрібні для встановлення точного діагнозу та які можливості сучасної онкології використовують у лікуванні ракових пухлин у печінці.

Що таке рак печінки?

Рак печінки – це злоякісна пухлина, яка виникає безпосередньо в печінці. Найпоширеніший його тип – гепатоцелюлярна карцинома (ГЦК), що розвивається з клітин печінки – гепатоцитів. Часто її виникненню передують тривалі захворювання печінки, зокрема цироз або хронічний вірусний гепатит. До первинних злоякісних пухлин печінки належить і холангіокарцинома – рак, що виникає з клітин жовчних проток. Це інший тип пухлини, тому його діагностують і лікують дещо інакше.

Важливо відрізняти рак печінки від метастазів. Пухлина, яку виявили в печінці, не обов’язково почалася саме в цьому органі. Печінка часто уражається метастазами – клітинами раку, які поширилися з пухлини в іншій частині організму через кровоносні або лімфатичні судини.

Тому лікарям насамперед потрібно визначити походження пухлини:

Якщо пухлина виникла	Що це означає
Безпосередньо в печінці	Первинний рак печінки, найчастіше ГЦК
У жовчних протоках	Холангіокарцинома
В іншому органі та поширилася в печінку	Метастатичне ураження печінки

Це розмежування має принципове значення: тактика лікування залежить не лише від того, де виявили пухлину, а й від того, звідки вона походить, який це тип онкологічного захворювання та наскільки воно поширене.

Які симптоми може спричиняти пухлина у печінці?

На ранніх стадіях рак печінки може розвиватися без виражених симптомів. Коли пухлина збільшується або починає впливати на роботу печінки, можуть з’явитися:

Ненавмисне схуднення без зміни харчування чи фізичної активності.
Зниження апетиту, швидке відчуття насичення.
Нудота.
Тривалий біль, дискомфорт або відчуття тиску у верхній частині живота, особливо праворуч.
Збільшення живота через накопичення рідини (асцит).
Жовтизна шкіри та білків очей (жовтяниця), іноді разом зі свербежем.
Виражена слабкість і втомлюваність.

Ці ознаки не є специфічними саме для онкологічних захворювань печінки. Вони можуть виникати при цирозі, вірусних гепатитах, захворюваннях жовчних шляхів та інших станах. Тому поява одного чи кількох таких симптомів не означає, що у людини є онкопатологія, але є приводом звернутися до лікаря та пройти необхідне обстеження.

Як діагностують рак печінки?

Якщо за симптомами, результатами попередніх обстежень або станом печінки лікар підозрює злоякісну пухлину, призначають комплексну діагностику. Вона допомагає не лише виявити новоутворення, а й визначити його розмір, розташування та поширеність – інформацію, яка необхідна для вибору подальшої тактики.

Основні методи діагностики включають:

Лікарський огляд і збір анамнезу. Лікар оцінює симптоми, перенесені та хронічні захворювання печінки, фактори ризику та результати попередніх обстежень.
Аналізи крові. Допомагають оцінити функцію печінки та загальний стан організму. У деяких випадках визначають рівень альфа-фетопротеїну (AFP) – пухлинного маркера, який може бути підвищеним при ГЦК, але сам по собі не підтверджує і не виключає діагноз.
УЗД печінки. Дає змогу виявити підозріле утворення та оцінити стан печінки й жовчних шляхів. Часто саме з ультразвукового дослідження починається обстеження.
Комп’ютерна томографія (КТ) або магнітно-резонансна томографія (МРТ). Дозволяють детальніше оцінити пухлину: її розмір, кількість вогнищ, розташування, зв’язок із судинами та можливе поширення за межі печінки.
Біопсія. Під час процедури за допомогою спеціальної голки отримують невеликий зразок тканини для гістологічного дослідження. Це дає змогу визначити тип пухлини на клітинному рівні.

Чи завжди потрібна біопсія?

Ні. При підозрі на гепатоцелюлярну карциному у пацієнта з цирозом або іншими факторами ризику характерні зміни на якісно виконаних КТ чи МРТ із контрастуванням у багатьох випадках дозволяють встановити діагноз без біопсії.

Водночас у ситуаціях, коли результати візуалізації недостатньо переконливі або потрібно точно визначити тип пухлини, лікар може рекомендувати біопсію. Рішення про її проведення приймають індивідуально, з урахуванням усіх результатів обстеження.

Результати діагностики потрібні не лише для підтвердження або виключення раку. Вони допомагають онкологам визначити тип і стадію захворювання, оцінити можливість хірургічного лікування та підібрати інші методи терапії, якщо операція не є оптимальним варіантом.

Як лікують рак печінки?

Лікування залежить від типу пухлини, її розміру та кількості, поширення за межі печінки, функціонального стану органа й загального стану пацієнта. Тому універсальної схеми лікування раку печінки не існує – тактику визначають індивідуально після повного обстеження.

Якщо йдеться про первинний рак печінки, зокрема гепатоцелюлярну карциному, лікарі насамперед оцінюють, чи можна повністю видалити пухлину або знищити її локальним методом, зберігши достатній об’єм функціональної тканини печінки.

Основні методи лікування можуть включати:

Хірургічне лікування. Пухлину видаляють разом із частиною печінки. Такий підхід може бути радикальним, якщо новоутворення можна безпечно видалити й після операції залишиться достатньо функціональної тканини органа.
Трансплантація печінки. У певних пацієнтів із гепатоцелюлярною карциномою та тяжким ураженням печінки трансплантація дає змогу одночасно усунути пухлину та замінити орган, який утратив функцію.
Локальні методи лікування. Радіочастотна або мікрохвильова абляція дає змогу зруйнувати пухлинну тканину без видалення частини печінки. Метод застосовують у пацієнтів, для яких він є технічно та онкологічно доцільним.
Системне лікування. При нерезектабельному або поширеному захворюванні можуть застосовувати імунотерапію, таргетні препарати та інші системні методи. Конкретну схему підбирають залежно від типу пухлини, стадії, функції печінки та загального стану пацієнта.

У Лікарні ізраїльської онкології LISOD вибір лікувальної тактики ґрунтується на результатах комплексної діагностики та особливостях конкретного випадку. Для пацієнта важливо не просто визначити наявність пухлини, а зрозуміти її тип, поширеність і можливість застосування радикального або контролюючого лікування.

Якщо пухлину неможливо видалити

Неможливість хірургічного видалення не означає, що лікування припиняється. Якщо операція не дасть змоги безпечно усунути всі пухлинні осередки або після неї залишиться недостатній об’єм функціональної печінки, розглядають інші методи.

При локально поширеному процесі можуть застосовувати локорегіонарне лікування або системну терапію. Якщо рак поширився за межі печінки, основним підходом часто стає системне лікування. Вибір методу залежить від поширеності пухлини, функції печінки, супутніх захворювань і загального стану людини.

Паліативна допомога також може бути частиною лікування на будь-якій стадії захворювання. Її мета – контролювати біль та інші симптоми, підтримувати якість життя й допомагати пацієнту переносити основне лікування.

Рак печінки – це не одне захворювання з єдиною схемою лікування. Результат обстеження має оцінюватися в комплексі: важливі тип пухлини, її стадія, функція печінки та можливість локального або системного впливу на захворювання. Саме тому після виявлення підозрілої зміни в печінці важливо не обмежуватися одним дослідженням, а пройти повну діагностику та обговорити результати з онкологом.